ТЕЗИ
до роботи «
Трансгенні харчові продукти – реальність сьогодення та перспективи?»
Бісьмак Вікторії, учениці 11 класу Довжанської ЗОШ І-ІІІ
ступенів
Наука сьогодні творить чудеса:
колорадський жук більш не їсть картоплю, кукурудза стає стійкою до хвороб, а
рис — більш поживним. Цими досягненнями ми завдячуємо галузі біотехнології —
генетичній модифікації. Деякі науковці вбачають за чудо-рослинами майбутнє. Та от чи
буде воно світлим? Ця продукція
виготовлена з рослин, що мають неприродне походження. Приводом до обговорення цієї теми стали численні
інтерв’ю в засобах масової стосовно генетично модифікованих організмів. Ця тема
ніколи не залишалась поза увагою громадськості. Впродовж останніх років з
незрозумілих причин увага громадськості прикута виключно до питань щодо
генетично модифікованих рослин.
Підвищений «тиск» на організм людини ксенобіотичних сполук природного та
штучного походження обумовлює необхідність поглибленого вивчення таких сполук,
і в першу чергу тих із них, які входять до складу найбільш поширених продуктів
харчування, зокрема картоплі. Глікоалкалоїди картоплі являють собою групу
вторинних метаболітів, яким притаманні різноманітні види біологічної
активності. Так дослідами in vitro доведено – здатність цих сполук спричинювати
хромосомні аберації, порушувати цілісність ліпосом та природніх біомембран,
останнє свідчить на користь того, що глікоалкалоїдам притаманна потенційна
мутагенна і , можливо, канцерогенна активність. Виходячи з вищесказаного цілком
природною є зацікавленість в дослідженні глікоалкалоїдів з боку фахівців з
медичної токсикології і генетики людини, тим більше, що в останні роки на
світовий ринок виходять нові сорти картоплі, отриманої шляхом «класичної»
селекції так і за допомогою генетичної
інженерії
| 