Яцканич Марія Юріївна

Секція « Психологія » 

          Підлітковий вік – це надзвичайно важливий період становлення громадянина, період, коли світ турбот, тривог і сподівань входить в людське серце особливо бурхливо і яскраво. І від того, що саме увійде в серця наших дітей у цей період, залежить, якими людьми вони стануть.

          Чернишевський правильно зазначив: у кожного є куточок життя, куди ніхто ніколи не повинен залазити і кожен повинен мати «особливу кімнату» тільки для себе одного. Місія морального виховання якраз і полягає в тому, щоб, не заглядаючи в чужі вікна,  оберігаючи недоторканість «особливої кімнати» особистості, допомогти кожній дитині зробити свій куточок морально красивим, чистим, щасливим. Тому що, куточок цей, яким би відособленим і усамітненим він не був, тисячами ниток зв’язаний з великим світом суспільного життя. Той, у кого свій власний куточок темний і нечистий, ніколи не може бути справжнім громадянином, патріотом, не може одухотворюватися нашими високими ідеалами.

         Торкаючись глибоко особистого світу людського, ми маємо справу з тонкими, крихкими і водночас могутніми силами. В цьому світі є речі протилежні й непримиренні.                 

          Є в цьому світі краса і потворність, прямодушність і підступність, обов’язок і безвідповідальність, чуйність і безсердечність, гордість і ганьба, мудра свобода і невміння користуватися цим величезним благом – свободою.

         Є малодушна мовчазність, коли треба говорити, коли слово – і зброя, і мужність, і сила.

         Є недостойна чесної людини балакучість, коли треба мовчати.

         Є голос чистої, благородної совісті, яка наказує людині забути про особисте благо і діяти в ім’я щастя інших людей, і є кар’єризм, який інколи прикривається гучними фразами.

         Є мужні сльози, і є посмішка, яка викликає жах.

         Усе це і є світ людського. Велика мудрість людського виховання полягає в тому, щоб уміло побудувати цей світ. Біди, страждання, тюрми і злочини – все це існує великою мірою лише тому, що багато людей нашого суспільства не вміють побудувати цей світ і берегти його чистоту, благородство, порядність. Курс навчальної  програми «Навчання психологічним знанням, як складової частини світогляду й загальної культури учнів»  створює психологічні умови для побудови цього світу, тобто саморозвитку особистості, пробудженню суб’єктивності учня і має мету допомогти учням  у формуванні психологічної грамотності і психологічної культури учнів для виховання інтелектуально зрілої, високо-моральної особистості з науковим, умудреним стилем мислення.

         Мислення дитини своєрідне, її думка невіддільна від почуттів, вона прагне  все пізнати і зрозуміти. Тому сам процес навчання повинен бути життєрадісним, захоплюючим, будити думку і почуття, мати дослідницький характер. Отож за типом наша програма є особистісно – орієнтованою, а особливість занять – робота з внутрішнім світом підлітка, з його переживаннями, інтересами, взаєминами, емоціями, цінностями, життєвими перспективами.

         Все вище подане не могло не відобразитись на комплектуванні учнівського складу секції «Психологія». Від початку навчального року заняття секції відвідує 26 учнів, переважно 7-х класів. Серйозне та небайдуже ставлення до занять пояснюється, насамперед, важливістю і значущістю тем  курсу в якому закладені принципи зв’язку вивчення психології з життям, із практикою.

         На сьогоднішній день проведено 40 занять, які дали учням змогу познайомитися з інформацією про психіку людини та її функції, з фізичною та психологічною характеристикою свого віку; розширити уявлення про сильні та слабкі сторони власного «Я», набути навичок самоаналізу, творчого мислення, ефективного спілкування; дослідити рівень розвитку життєвих навичок, прийняття рішення, вирішення проблем, самооцінки та почуття гідності, вміння протистояти тиску, вибудовування міжособистісних стосунків, управляти життям у здоровий спосіб; актуалізувати знання про конфлікт, його наслідки, набути навички управління конфліктом та конструктивної поведінки в конфліктних ситуаціях. Варто відзначити, що кожен маленький епізод із заняття, подія з життя учнів, школи чи сім’ї, легенда чи переказ стають канвою, відправним моментом для змістовної розмови, педагогічних роздумів і міркувань, які проходять у вигляді цікавих та повчальних масових заходів. Одними з таких є заходи присвячені темам: «Твоя активна життєва позиція, молода людино», «Краса і сила слова», «Поговоримо про вихованість», «Мої життєві цілі». Проведення цих заходів допомогло учасникам в закріпленні знань про: загальноприйняті християнські заповіді, які складають основу української нації; духовні цінності, які ведуть до зближення людей, розвитку почуття родинності; важливість єдності слова і діла, як норми поведінки.

         Не менш важливим та повчальним заходом у житті секції стало засідання районного круглого столу присвяченого темі «Україна - наш спільний дім» який нещодавно пройшов на базі Іршавської районної станції юних техніків. Підготовка, заслухання та обговорення цікавих доповідей відіграли велику роль у формуванні ідейних переконань учнів і почуття гордості за рідну Батьківщину. Слід зазначити, що ученицю 7-Б класу Келемен Андріану Семенівну нагороджено похвальною грамотою за активність та плідну роботу.

         Неабиякий досвід  учні отримали в процесі проведення науково-дослідницької роботи на тему «Роль сучасного телебачення у формуванні світогляду дітей» та участі на районному етапі Захисту науково-дослідницьких робіт, який відбувся 14 січня 2015р. Метою науково-дослідницької  роботи було дослідження характеру впливу сучасної телепродукції на психіку дітей.

         В ході аналізу наукових джерел присвячених проблемі впливу телебачення на психіку дітей та структурного опрацювання окремих мультфільмів та телепроектів учні прийшли до висновку, що безконтрольний перегляд сучасного телебачення 

дітьми приводить до зниження духовного потенціалу їх особистості, а ,безпосередньо, телебачення є «головним синхронізатором суспільної думки».

         Робота над дослідженням дала змогу учням обґрунтовувати актуальність, визначати об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження; обирати і застосовувати методи дослідження відповідно до поставленої мети; знаходити інформацію для вирішення виявленої проблеми; систематизувати матеріал, викладати і оформлювати результати науково-дослідницької роботи. Та найціннішим результатом діти вважають усвідомлення важливості  вміння самостійно досліджувати дійсність, як головної запоруки формування характеру молодої людини, всебічного гармонійного розвитку та громадської зрілості особистості.