Дощ
Я п’ю з лиця сльозу із неба -
Оці краплини, що дають життя.
Перегоріла в людях вже потреба,
Волію залишатися сама...
А дощ все дуще припускає
І вітер стогне, аж болить душа...
Та раптом швидко затихає,
Лиш з неба й далі капає вода,
А по обличчю котиться сльоза...
Осінній день
Який чудовий день осінній,
Повітря пройняте теплом.
Яскраві кольори палітри
Малює осінь за вікном.
Ще десь лунає спів пташиний
І веселиться дітвора...
Такий він є-цей день осінній,
Скарбниця щастя та добра...
* * *
Ночь. Город. Светофоры.
Прохладный воздух бьет в лицо.
Приходит чувство призрачной свободы,
Но не уйти нам слишком далеко...
Так хочется взлететь,
в тумане раствориться,
Но держат цепи изнутри.
Ты падаешь, боишь разбиться,
А крылья раскрываются твои…
|