Понеділок, 29.04.2024, 01:21
Вітаю Вас Гость | RSS

Науково-технічній відділ Іршавського райЦПР

Меню сайту
Міні-чат
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті

Всього матеріалів в каталозі: 124
Показано матеріалів: 25-36
Сторінки: « 1 2 3 4 5 ... 10 11 »

Відділення мовознавства

Тези

до науково-дослідницької роботи «Складні іменники в сучасній німецькій мові: морфологічна та структурна характеристики»; Луканинець Уляна Володимирівна; Закарпатське територіальне відділення Малої академії наук України; Іршавська філія; Вільхівська ЗОШ I-III ст. 11 клас; с. Вільхівка; науковий керівник: Штефаньо Наталія Василівна

У  науково-дослідницькій роботі досліджено морфологічну та структурну будову 547 складних іменників, які вживаються в сучасних текстах німецьких ЗМІ.

Актуальність даного дослідження зумовлена все більш активним вжитком композитів у німецькій мові, тенденцією до утворення ситуативних, оказіональних складних слів. Таке дослідження дозволяє прослідкувати закономірності та особливості цього процесу.

Метою науково-дослідницької роботи є: виділити продуктивність різних частин мови та структурних моделей при утворенні іменникових композитів.

Для досягнення окресленої мети виконано наступні завдання:

1) опрацьовано теоретичну літературу щодо проблематики дослідження;  

2) зібрано фактичний мовний матеріал;

3) зроблено морфологічний аналіз складних іменників та визначено продуктивність різних частин мови; 

4) визначено структурні типи складних іменників та їх продуктивність;

5) сформульовано висновки щодо результатів проведеного наукового пошуку.

Мовний аналіз засвідчив, що складні іменники (дво-, три- та чотирикомпонентні) є активною складовою сучасного німецького лексикону. Найчисельнішу групу утворюють поєднання двох основ – 411 (≈75%), відносно продуктивною є і трикомпонентна модель – 107 (≈ 19,6%). Рідко складні іменники утворюються поєднанням чотирьох основ – 29 (5,4%). Визначальним словом найчастіше виступає іменник – 455 (83%), рідше – прикметник – 41 (7,5%) та дієслово – 23 (4, 2%). Рідко визначальним словом є прислівник, числівник, займенник. Одиничні приклади містять визначальний компонент прийменник, частку та партицип ІІ. 

Тези | Переглядів: 494 | Додав: Phobos | Дата: 02.03.2016 | Коментарі (0)

Юні науковці Іршавщини крокують до нових перемог

 

 

Мала академія наук | Переглядів: 912 | Додав: Phobos | Дата: 25.01.2016 | Коментарі (0)

  Засідання методичного об’єднання керівників гуртків інформаційно-технічного, художнього та початково-технічного напряму на тему «Самоосвіта педагогів у позашкільному навчальному закладі».

http://youtu.be/SoAWwsH8-k4

Відео | Переглядів: 552 | Додав: Phobos | Дата: 29.12.2015 | Коментарі (0)

Виставка з покидькового матеріалу

https://youtu.be/AHBvbnv7n2E

http://youtu.be/fEwvVVu7rUw

Відео | Переглядів: 540 | Додав: Phobos | Дата: 18.12.2015 | Коментарі (0)

Визначення методів, об’єкта і предмета дослідження

     Об’єктом дослідження називають процес чи явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Головне питання при визначенні об’єкта «Що розглядається?»

     Предмет дослідження визначається при відповіді на питання: «Як розглядати «об’єкт», «Які відносини йому властиві?», «Які аспекти і функції виділяє дослідник для вивчення об’єкта?».

     Досить поширеним є поділ основних типів методів за дво­ма ознаками: мети і способу реалізації.

     За першою ознакою виділяються так звані первинні ме­тоди:

1. Спостереження — систематичне цілеспрямоване вивчення об'єкта. Це найелементарніший метод, який є, як правило, складовою інших методів.

     Щоб стати основою наступних теоретичних і практичних дій, спостереження мусить відповідати таким вимогам:

•    задуманості заздалегідь (спостереження проводиться для певного, чітко поставленого завдання);

•    планомірності (виконується за планом, складеним відповідно до завдання спостереження);

•    цілеспрямованості (спостерігаються лише певні сторони явища, котрі викликають інтерес при дослідженні);

•    активності (спостерігач активно шукає потрібні об'єкти, риси явища);

•  систематичності (спостереження ведеться безперервно або за певною системою).

     Спостереження, як метод пізнання, дає змогу отримати пер­винну інформацію про об'єкт дослідження.

2. Опитування дає змогу отримати як фактичну інформа­цію, так і оцінні дані, проводиться в усній або письмовій формі. При створенні анкети або плану інтерв'ю важливо сформу­лювати запитання так, щоб вони відповідали поставленій меті. Анкета може включати декілька блоків питань, пов'язаних не лише з рівнем періодичності використання тих чи інших засобів, а й оцінкою об'єкта дослідження.

3. Порівняння - один із найпоширеніших методів пізнан­ня. Це процес встановлення подібності або відмінності пред­метів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об'єктам.

     Метод порівняння дасть результат, якщо відповідатиме таким основним вимогам:

•    можна порівнювати лише ті явища, між якими є певна об'єктивна спільність;

•    порівняння необхідно здійснювати за найсуттєвішими,найважливішими (в межах конкретного пізнавального завдання) рисами.

     Інформацію про об'єкт можна отримати двома шляхами:

•    безпосередній результат порівняння (первинна інформація);

•    результат обробки первинних даних (вторинна або похідна інформація).

4. Вимірювання — це процедура визначення числового зна­чення певної величини за допомогою одиниці виміру. Цінність цієї процедури полягає в тому, що вона дає точні, кількісно визначені відомості про об'єкт. При вимірюванні необхідні такі основні елементи: об'єкт вимірювання, етало­ни, вимірювальні прилади, методи вимірювання.

5. Тестування є різновидом вибіркового опитування, яке проводиться з метою виявлення суттєвих ознак об'єкта, за­собів його функціонування, використовується в лабораторних експериментах, коли масове опитування через анкетування неможливе. Тестування інколи проводять двічі — на почат­ковому етапі дослідження, де воно виконує діагностичну функ­цію, і при завершенні дослідження, де воно виконує верифікаційну функцію, тобто перевірку істинності гіпотез і висновків. Тести складають так, щоб однозначно виявити ті чи інші властивості опитуваних.

     Вторинні методи використовуються з метою обробки та аналізу отри­маних даних-кількісний та якісний аналіз даних, їх си­стематизація.

     За ознакою способу реалізації розрізняють:

1. Логіко-аналітичні, до них належать:

- методи дедукції – це перехід від загальних знань про предмети до одиничних знань про окремі предмети;

- методи індукції – основою індукції є дані, одержані шляхом спостереження.

2. Візуальні або графічні методи:

- графи;

- схеми;

- діагра­ми та ін.

На допомогу керівнику секції | Переглядів: 610 | Додав: Phobos | Дата: 12.12.2015 | Коментарі (0)

 

Виставка-вернісаж "Осінь щедра - осінь золота" при Довжанській ЗОШ І-ІІІ ступенів

http://www.youtube.com/watch?v=2uUsK4S8h5U

Відео | Переглядів: 463 | Додав: Phobos | Дата: 13.11.2015 | Коментарі (0)

Виставка дитячих малюнків «Мої права»  21-22.11.2013 року

http://youtu.be/hrYNudKvjO8

Відео | Переглядів: 476 | Додав: Phobos | Дата: 13.11.2015 | Коментарі (0)

Гурток «Ткацтво» при Чорнопотіцькій  ЗОШ І-ІІІ ст. керівник гуртка Глеба Марія Дмитрівна.

http://youtu.be/2mhZgdkVWOY

Відео | Переглядів: 566 | Додав: Phobos | Дата: 13.11.2015 | Коментарі (0)

Гурток «Ковальська справа» музей-кузня  «Гамора » с. Лисичево, керівник  Попов Богдан Ігорович,

Петровці Віктор Михайлович

http://youtu.be/C16zJzQBFlI

 

 

Відео | Переглядів: 810 | Додав: Phobos | Дата: 13.11.2015 | Коментарі (0)

Тематика науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у 2013-2014 н.р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мала академія наук | Переглядів: 1341 | Author: Левко Олеся | Додав: Phobos | Дата: 26.03.2015 | Коментарі (0)

Презентація про нас:
Мала академія наук | Переглядів: 680 | Додав: Phobos | Дата: 11.03.2015 | Коментарі (0)

 30 січня відбувся ІІ-й (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у відділеннях мовознавства, фольклористики та мистецтвознавства, літературознавства.

Мала академія наук | Переглядів: 718 | Додав: Phobos | Дата: 07.02.2015 | Коментарі (0)

Вхід на сайт
Пошук

Copyright MyCorp © 2024